«Мабіла» У «Мобілочці»

Інші новини

Життя вимагає руху, і у цього правила винятків немає - зупинився і все, задавить, знесе безперервний життєвий потік. Під цим потоком я маю на увазі якусь силу, яку ви в якійсь мірі контролюєте, поки рухаєтеся. Варто на секунду при-зупинитися відпочити або просто здатися, як ця сила виходить з-під вашого контролю і відносить вас в саму далечінь від якісного життя. Звичайно, можна піддатися їй і забитися в більш-менш спокійний, але далекий від оазисів і раю куточок, виконуючи необхідний мінімум дій для існування. Але чомусь мені здається, що ті, хто зараз читає ці рядки, вже самим цим фактом доводять своє прагнення боротися, перемагати і вибиратися на вершину (у кожного вона своя). Адже так? А раз так, то на шляху досягнення успіху ми щодня стикаємося з проблемою вибору, тільки масштаби у кожного свої. Одні не можуть вибрати між двома сумочками різних кольорів, інші - чи інвестувати мільйон доларів, третій - як врегулювати військовий і етнічний конфлікт між країнами. А наш журнал продовжує допомагати робити вибір на кар'єрі і ділитися з вами безцінним досвідом роботи в телекомунікаціях. Наші журналісти впроваджуються в робочий процес кращих компаній України і розповідають вам відчув на власній шкурі специфіку трудових буднів тієї чи іншої організації, що має відношення до того, що цікавить всіх нас в першу чергу - мобільного зв'язку. На цей раз пунктом призначення ми обрали мережу магазинів «Мобілочка», що охоплює всю Україну і що пропонує працевлаштування сотням молодих людей.

У ніч перед моїм «відрядженням» в «Мобілочку» йшов дощ. Хльосткі краплі зрошували змучену спекою землю. Легке хвилювання і думки про майбутній «інсайд» стукали в голову в такт падаючого дощу - хто з нас не хвилюється перед першим робочим днем? Звук прекрасного природного явища - це останнє, що я чув перед початком нового дня і нового випробування. Вранці правила прохолода, але їй довелося швидко капітулювати перед спекою, яка супроводжувала мій шлях до столичного бізнес-центру «Форум Парк Плаза», де знаходиться центральний офіс компанії і де я повинен був разом з реальними претендентами пройти співбесіду на посаду продавця-консультанта.

Прийшовши трохи раніше призначеного часу, я зустрівся віч-на-віч з кількома кандидатами тієї ж вакансії, на яку «претендував» і я. Незабаром мене перехопила Тетяна, спеціаліст зі зв'язків з громадськістю, і познайомила мене з робочою обстановкою в компанії. Майже всі співробітники працюють в одному великому приміщенні, так званий «open office». Така відкрита робоча атмосфера розбавляє трудові будні невимушеними бесідами і жартами колег - все, як і повинно бути в дружньому колективі. Вигорілу вільну хвилинку я присвятив читанню електронної корпоративної газети, в якій описані головні події компанії і відображені найкращі співробітники, яких у «Мобілочці» таким чином заохочують за відмінну роботу. Через деякий час мене провели безпосередньо на місце проведення співбесіди, як виявилося, воно було нестандартним і зовсім не таким, як я його уявляв. У «Мобілочці» первинне співбесіду кандидатів проводиться у формі «Ассесмент». Що ж це таке?
«Ассесмент» - це один з методів комплексного оцінювання персоналу, заснований на використанні різних методик, які показують оцінку реальних якостей співробітників, їх психологічних і професійних особливостей. Це дозволяє виявити потенційні можливості претендентів. Метод виник на Заході ще в роки Другої світової війни. У Великобританії його використовували при наборі молодших офіцерів, а в США - для підбору розвідників. Згодом він був узятий на озброєння бізнес-структурами. В даний час на Заході практично кожна велика компанія застосовує цей метод для оцінки персоналу.

Ассесмент

Порадившись з представниками «Мобілочкі» Сергієм та Оленою, які й були головними дійовими особами в цій своєрідній співбесіді, я прийняв рішення зберегти в таємниці на час «Ассесмент» той факт, що я не справжній претендент, щоб відчути на власній шкурі партизанської всі принади відбору в компанії. Фотокамера, зі зрозумілих причин, перекочувала до вже згаданої співробітниці компанії Тетяні, вона і робила знімки під час цієї частини заходу. Замість очікуваного приміщення з інструментами для тортур, кабінет, в який я увійшов останнім, представляв собою невелику кімнату приємного вигляду з великим загальним столом і «шкільною» дошкою, прикрашеної кульками. Обстановка не залишала сумнівів у тому, куди ми потрапили-кульки помаранчевого кольору, такі ж полотна, які висіли на стінах і повідомляли нам, що «Мобілочці» вже три роки, а також те, що це «Мережа низьких цін №1». Цей слоган і оранжевий колір з безтурботно-радісним ведмедиком з мобільником - візитна картка одного з найбільших мобільних роздрібних мереж в Україні. Налаштувавшись знайти собі роботу в цій компанії, я приєднався до восьми «піддослідних» із, найімовірніше, таким же бажанням. Співбесіда, а вірніше Ассесмент, складалося з двох основних етапів: на першому з них нам повідали про компанію та можливу роботу, на другому вже слухали нас і оцінювали наші навички у практичних ситуаціях. Як з'ясувалося, схема прийому на роботу в «Мобілочку» досить проста: Ассесмент - затвердження кандидата - служба безпеки - стажування - атестація-затвердження на посаді. Стажер «стажориться» протягом від двох тижнів до місяця.


При цьому він отримує стипендію у розмірі фіксованої суми суми - 12 доларів на день. Потім він повинен скласти іспит, причому того, хто здає, є дві спроби і не більше. Допомога одного, залу або багатих і дбайливих батьків не допоможе. Зарплата продавця складається зі ставки та відсотка від товару, що продається. Зарплата новачка коливається в діапазоні 400-800 доларів, хоча і це не "стеля". Існує й багато інших щомісячних заохочень - це додаткові премії у вигляді мобільних телефонів, побутової техніки, домашнього кінотеатру, поїздок за кордон на відпочинок і навіть можливо стати власником автомобіля. Природно як і у всіх подібних компаніях, все залежить, де ви здійснюєте прямі продажі, все залежить тільки від вас, ваших бажань і зусиль.

Ділові ігри

Далі стало цікавіше - почалася ділова гра. Але цікава була не тільки вона, але й люди, що прийшли на консультацію. Для мене спілкування з новими людьми майже завжди захоплююче, адже кожен з нас - це цілий інший світ, це носій певних поглядів, за якими часто цікаво спостерігати і, можливо, брати щось корисне для себе. Кожна людина - окрема книга, іноді цікава та захоплююча, а інколи нудна і банальна. Загалом, можна було, як кажуть, і себе показати, і на людей подивитися - вже на перший погляд було зрозуміло, що форма Ассесмент, а не простої співбесіди, більш цікава і пізнавальна і для роботодавця, і для здобувачів. Так от за рахунок гумору окремих представників обстановка зі скутої плавно переходила в розслаблено-веселу. Серед претендентів було кілька яскравих персонажів. Один з них, на ім'я Юра (справжні імена), відразу хотів стати генеральним директором і найняв би, за його словами, кілера, щоб пройти перевірку служби безпеки. Жартома, звичайно ж. Інший хлопець насилу висловлював свої думки, але нам таки вдалося дізнатися, що він прийшов на співбесіду прямо з нічного чергування. Безсонна ніч, проведена на роботі, не зупинила хлопця перед бажанням отримати нову роботу. За рахунок контрастів поведінки і жартівливих коментарів «із залу», які він, треба віддати йому належне, сприймав з гумором, обстановка стала максимально комфортним і невимушеною.


У тому-то й суть подібного роду консультацій. Розкута людина відкрита для себе та інших, вона може легко виявляти всі свої здібності та навички. Навіть якщо вам складно розкріпачитися, тут є всі шанси це зробити, адже постійне спілкування з новими людьми розвиває комунікаційні навички кожного. У цій яскравій обстановці пройшла перша ділова гра, яка дозволила проявити себе, і, як завжди в подібних іграх, на загальному тлі починають виділятися лідери. Під час другої гри ми були розділені на пари і на одне, як ми назвали, «шведське тріо». Головним завданням гри було з'ясувати рівень комунікабельності, бажання працювати та досвід роботи. Після розмови кожен повинен був презентувати свого партнера начальству і рекомендувати на прийом на роботу.

Остання гра була найбільш наближеною до реальності, наскільки це можливо було в таких «тепличних» умовах. Ведучий цього тренінгу грав ролі покупців з різними потребами. Кожному з нас було необхідно розібратися з ними і продати мобільний телефон. Хто був розкріпачений, краще знайомий з мобільними телефонами і більш комунікабельний, той і краще продав. Наприклад, один хлопець (все той же Юра-«кіллер») підібрав мобільний телефон під колір джинсів «покупця». Причому продав він саме свій телефон, з кнопками, що випадають, подряпаний, готовий вимкнутися в будь-яку секунду. У когось є сумніви, що такої людини візьмуть з руками, ногами і підвішеним мовою? У мене не було. І я не був здивований, коли вже після цього заходу побачив кількох найбільш активних хлопців знову в офісі, де їх мали готувати до роботи. Взагалі, всі ці ігри і невимушене спілкування показало, хто і на що на даний момент здатний. Відкрию маленький секрет: тих, хто точно і без сумнівів підійшов компанії, запрошують на роботу в той же день, відразу ж після Ассесмент. У нових співробітників є можливість вибрати місце ближче до будинку. У самому кінці Ассесмент було розкрито, що я журналіст «Мабіла Magazine». Зустрілосся це позитивно, втім, частина хлопців здивовані не були, тому що здогадалися про це ще раніше (швидше за все, засікли мене з фотокамерою в коридорах компанії). Ну що ж, на цьому квіточки закінчуються, а далі про те, що вас може чекати під час трудових буднів.

Між історією і практикою

Моїм головним гуру в помаранчевому світі «Мобілочки» була та сама Тетяна (вона є сполучною ланкою між компанією і такими людьми, як я, які хочуть дізнатися про компанію зсередини) і Олена (що пов'язує між кандидатами і вже працюючими). Разом з ними я з вітерцем поїхав на спеціально наданій для цих цілей машині в один з магазинів мережі «Мобілочка». По дорозі, звичайно ж, спілкувалися. У першу чергу мені було цікаво, як виникло саме така назва, помаранчево-синій стиль і гасло про самі низькі ціни. Зануримося трохи в історію компанії. «Мобілочка» - провідний роздрібний напрямок холдингу Mobile Synergy Group, який був створений в квітні 2005 року на основі об'єднання двох найбільший телекомунікаційних компаній «Астел» (Дніпропетровськ) і «Mobicom» (Київ). Сама ж мережа мобільного зв'язку «Мобілочка» створена в січні 2005 року. Мережа «Астел» з'явилася на ринку телекомунікацій в 1996 році. До її складу входило кілька десятків фірмових бренд-салонів: «Nokia», «Samsung», «Київстар», «UMC», «life:)». У 2007 році була утворена єдина мережа під брендом «Мобілочка».

Що стосується розробки бренду, то з самого початку компанія пішла за «хрестоматійною» доріжкою і проводила тендер серед брендінгових агенцій. Вони, в свою чергу, вивчили тенденції ринку і рекомендували «кислотно-молодіжний» стиль. Ознайомившись з безліччю інших пропозицій назв, було вирішено все відкинути і прийти своїми силами до рішення. У підсумку, буквально у власному офісі і було все народжене. Прийшли до того, що бренд «Мобілочка» має бути теплим, ласкавим і більш універсальним, не таким вузьким, як пропонували спеціалізовані агентства. Майже всі елементи фірмового стилю, в тому числі назву та «цінової» слоган, так само були придумані співробітниками. І лише найнятий дизайнер намалював ведмедика. На всю розробку пішло всього лише 300 доларів.

Уміння і труд - все перетруть!

Перейдемо до опису практичної частини вашої майбутньої роботи. Тут побачити щось кардинально нове я і не очікував - все-таки досвід «партизанської» роботи в подібній сфері вже є. Тому на перший план виходило порівняння минулого досвіду з сьогоденням. Що ж, мені сподобаласялось в магазині, куди мене привезли? Мені було затишніше, ніж в «Євросеті». Все якось акуратніше, не так нагромаджено. З цього боку «Євросеть» нагадує базарні прилавки, а «Мобілочка» - фешенебельні магазини на центральних вулицях Києва. Але в тому, що під товари і робочий простір відведено більше площі, є свій невеликий недолік - це візуально звужує асортимент. Але все ж подивимося на ситуацію з точки зору стажиста, а не покупця. Дійсно, мені дуже сподобалися умови роботи - на точці підтримується хороший температурний режим, є спеціальне приміщення для переодягання та відведене місце для обіду (але, як з'ясувалося, такі майже домашні умови не в усіх салонах, вони залежать від розміру магазину і його можливостей), та й спокійніше в сукупності факторів. Грати на гойдалці плюсів і мінусів можна і далі, але, на суб'єктивну думку, умови роботи на даний точці були на порядок комфортніше, ніж на тій точці «Євросеті», де я стажувався. Кожному стажисту, яким і я був в цей день, призначається наставник, який буде вести по стежці навчання в період стажування. Для початку він ознайомить вас з трудовим розпорядком і правилами безпеки на робочому місці, правилами поведінки з покупцями, потім вам доведеться вивчити стандарти обслуговування, викладки товару і його технічні характеристики. Ось на це у стажиста і йде вищевказані два-чотири тижні.


Зі свого невеликого досвіду стажиста в «Мобілочці» я встиг засвоїти, що ви, як продавець, обов'язково вітається з людьми, що ввійшли, і намагаєтеся провести консультацію, але тільки в тому випадку, якщо клієнт на це погодиться. Ніякого нав'язування я не помітив - все дуже м'яко, коректно. Бажання відразу ж піти, яке часом буває через надмірну наполегливості продавців, у покупців не повинно виникати ні в якому разі. Крім проведення консультацій та оформлення місця біля каси, також треба стежити за приміщенням (чистотою) і розкладати товар. І це по 12 годин на день, з двома вихідними на тиждень. Звичайно, потрібно мати певну стійкість до стресів, але умови сприяють комфортній роботі.

Закулісні відкриття

Побачивши, як все гарно і чинно влаштовано, я, звичайно, зрадів за «Мобілочку» і працюючих у її салонах людей (вони, до речі, виявилися дуже приємними у спілкуванні і, користуючись нагодою, дякую їм за те, що «поняньчили» мене ). Але як журналісту, який хоче написати цікаву та об'єктивну статтю, мені було цікаво дізнатися що-небудь таке. Як показала практика, існує пряма залежність між прихильністю працівника до роботи і його готовністю розповісти цікаву інформацію «не для всіх».
Спочатку я завів розмову з керуючою по двох магазинах, в які я потрапив (безпосередньо «Мобілочку» і бренд-шоп компанії Nokia). Вона з усмішкою зазначила мою зайву, на її думку, цікавість. У відповідь на мої спроби виловити закулісні таїнства я почув гарну, але вже добре знайому мені інформацію. Не добившись ні одного цікавого факту, я вирішив спробувати щастя зі старшим продавцем. Адже це люди, які собаку з'їли (головне, щоб не клієнтів) на продажі, вони - головне джерело потенційно-цінної інформації. З приватних бесід я з'ясував, що досвід співробітників показує, що через щільний графік працювати справді складно. Уявіть, що ви цілий день на ногах і приходите додому досить пізно, а йдете рано. Але знову-таки вибір за вами - сидіти вдома на печі і жувати калачі або працювати, набувати досвіду і відповідну матеріальну винагороду за свою працю.

На моє запитання, як часто проводяться Ассесмент, я почув, що практично кожен день. «Невже така плинність кадрів?», - запитав я і отримав резонну відповідь, що співробітники потрібні в постійно відкриваються нові магазини. Так, це дійсно так. «Мобілочка» зараз активно розвивається, відкриваючи по 15 магазинів на місяць. Але з'ясувалося, що плинність все-таки є. Не всі залишаються більше року, тому що втомлюються, набридає. Втім, ця ситуація характерна для всіх конкурентів. До того ж, деяка частина співробітників просувається вгору по кар'єрних сходах, звільняючи місця продавців для нових співробітників.
Ступінь уваги до клієнта в мережі магазинів «Мобілочка» можна проілюструвати на такому прикладі. Я спілкувався з одним із продавців, як раптом її відкликав старший і зробив короткий догану - мовляв, на першому місці все-таки клієнти, а вже потім журналісти. Абсолютно згоден, але враховуючи, що клієнтів у салоні в ту хвилину було мало, така суворість, може, і була трохи зайвою. У «Мобілочки» безумовно, більш строгий підхід, і не можна однозначно сказати, правильний він чи ні.

Заключне слово

Ми продовжуємо набивати шишки замість вас, щоб ви змогли уникнути помилок при спробі влаштуватися на роботу в серйозну компанію - все-таки другий шанс випадає не завжди. Вам залишається тільки увібрати основне і обробити вичавки цінного досвіду. Сподіваюся, ви відчули ситуацію і зробили для себе висновки: чи підійде вам такий вид роботи у конкретній компанії чи ні. Всі ми хочемо стати фінансово незалежними. Мрії мріями, але чи реально це в «Мобілочці»? Думаю, так. Тільки для цього потрібно володіти рядом якостей - найбільш активні та креативні можуть швидко добитися тут успіху.

Що стосується умов і людей, з якими мені довелося працювати, то мені дійсно багато що сподобалися, крім місцями зайвої суворості. Але в цілому, в цій компанії є свої переваги, заради яких варто прагнути туди. Адже головне - відчувати надійність у завтрашньому дні. Тут це є. Сподіваюся, що після прочитання статті ви зробите і свої висновки.